



За рекомендацією Міжнародної організації праці
у 2011 році захід проводиться під девізом
„Система управління охороною праці: шлях до постійного вдосконалення”
Світова фінансова криза негативно вплинула на процес трудової діяльності в Україні.
У зв’язку з тим, що скорочуються витрати на охорону праці і промислову безпеку, збільшується ймовірність виникнення нещасних випадків та аварій на виробництві, профзахворювань, смертей і погіршення стану здоров’я працюючих.
Скорочення витрат на заходи з охорони праці обмежує можливості у створенні належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах та в установах. Але за принципом бумеранга це, в свою чергу, призводить до збільшення прямих і непрямих витрат на подолання наслідків аварій на виробництві, медичну, професійну та соціальну реабілітацію потерпілих.
Незважаючи на об’єктивні економічні труднощі органами виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області виплачено, у 2010 році вдалося повною мірою забезпечити фінансування усіх напрямів статутної діяльності з відшкодування шкоди та реабілітації. Заборгованості перед потерпілими Фонд не має.
Станом на 01.01.2011 року щомісячні страхові виплати проводяться 5377 особам, у тому числі 5022 потерпілим та 355 особам, які мають право на страхову виплату в зв’язку із смертю потерпілого. Із загальної кількості осіб, що отримують виплати в зв’язку із стійкою втратою працездатності (5022 чол.), 4395 чол. (87,5%) постраждали внаслідок нещасного випадку на виробництві, 627 чол. (12,5%) — внаслідок професійного захворювання.
Із загальної кількості потерпілих 3603 інваліда, у тому числі 184 інваліди І групи (3,7% від загальної кількості), 765 інвалідів ІІ групи (15,2%), 2654 інвалідів ІІІ групи (52,7%), та 1419 осіб, яким визначено лише відсотки (без групи інвалідності) (28,4%).
Всього протягом 2010 року робочими органами виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області виплачено на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або смерті (КЕКВ 1343) 33913776,49 грн., на медичну, професійну та соціальну реабілітацію потерпілих (КЕКВ 1344) — 2934727,87 грн., на перерахування і доставку коштів (КЕКВ 1345) — 174136,38 грн.
За оцінкою Міжнародної організації праці (МОП), світовий приріст ВВП становив 4,3%, а втрати від аварій та нещасних випадків — 4%, тобто майже весь прибуток країн у глобальному розумінні нейтралізувався.
В Україні першочерговим завданням має бути визначено запобігання ризику виникнення нещасного випадку або аварій на виробництві, а не їх ліквідація.
Зараз необхідно збільшити тристоронні зусилля державних установ та соціальних партнерів, спрямовані на покращення стану охорони праці на виробництві і забезпечення дотримання норм безпеки праці. Є очевидним, що повністю усунути ризики під час трудової діяльності, особливо на виробництві не вдається, проте зменшити їх за рахунок проведення профілактичних заходів реально і необхідно.
Останніми роками в Україні спостерігається зниження рівня виробничого травматизму. За 2010 рік у порівнянні з 2009 роком кількість травмованих осіб зменшилася на 3,9% (з 13 633 до 13 109), в т.ч. кількість травмованих смертельно знизилася на 8,1% (з 702 до 645).
У 2010 році складено 12242 акти (в т.ч. смертельно — 535) за формою Н-1 на випадки, що сталися і розслідування яких закінчилося у 2010 році, та 867 (в т.ч. 110) на випадки, що сталися у минулих роках, а акти на них складені у 2010 році.
Однак, рівень ризику загибелі або травмування працівників на підприємствах України залишається вищим, ніж у розвинених країнах світу. Тому наша спільна задача не допустити росту травматизму і стабілізувати тенденцію до зниження його рівня не зважаючи на будь-які зміни економічної ситуації в країні.
Задля привернення уваги суспільства і влади до проблеми охорони праці 28 квітня в Україні відзначається День охорони праці згідно з Указом Президента України від 18 серпня 2006 року № 685/2006. Цей день в Україні збігається із Всесвітнім днем охорони праці.
Кожна людина, яка працює на виробництві, підпадає під певні ризики, починаючи від найбільш небезпечних секторів економіки, якими в Україні є, наприклад, видобуток вугілля або будівництво, і закінчуючи відносно безпечною сферою послуг.
Загибель працівника — це і горе рідних, і втрата для суспільства в цілому. Тому необхідно привернути увагу суспільства до власної безпеки на виробництві та створити умови для поступового формування культури безпеки та профілактики.
Актуальним завданням у сфері охорони праці та промислової безпеки в Україні сьогодні є управління ризиками виникнення нещасних випадків та аварій на виробництві і їх профілактика. Це є обов’язковими складовими системи управління охороною праці на підприємстві. Оцінка ризиків, як і управління ними, має стати безперервним процесом.
Підтримуючи ідеї МОП, Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів з нагоди Дня охорони праці ухвалив рішення щодо проведення в Україні протягом квітня 2011 року Тижня охорони праці. Головною метою заходів Тижня є привернення уваги кожного роботодавця і працівника до усунення або досягнення мінімально можливого (допустимого) рівня виробничих ризиків шляхом профілактики травматизму і професійних захворювань, формуванням свідомого ставлення суспільства до культури безпеки праці.
У рамках Тижня охорони праці передбачається провести на національному, галузевому, регіональному, виробничому рівнях семінари, конференції, виставки, круглі столи, теле- та радіоінтерв’ю, дискусії, організувати відвідання підприємств з метою поширення передового досвіду, надання допомоги в досягненні належного стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, захисту прав та інтересів потерпілих на виробництві працівників.
Всі заходи повинні бути спрямовані в першу чергу на досягнення однієї мети — збереження життя та здоров’я працюючих, створення належних умов праці для кожного окрема взятого робітника.
Головним принципом державної політики в галузі охорони праці є пріоритет життя і здоровя працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності субєкта господарської діяльності.
Управління охороною праці — це в першу чергу розробка і реалізація профілактичних заходів щодо попередження виробничого травматизму, стимулювання роботодавця — покращувати умови і безпеку праці, удосконалювати нормативно-правову базу, створити ефективну систему навчання і підвищення кваліфікації посадових осіб і працівників з питань охорони праці.
Власне, це те що ми ставили за мету всі минулі роки, але не повністю змогли переконати суспільство і законодавців в тому, що настав час змін.
Сьогодні постало надзвичайно важливим питання внесення змін в законодавство щодо функціювання системи управління охороною праці, розробки і запровадження методики аналізу і оцінки ризиків, внесення змін в законодавство щодо економічних важелів управління охороною праці і інше.
Важливо, щоб система управління охороною праці працювала комплексно, а в іншому випадку будуть виникати непорозуміння, які в свою чергу будуть гальмувати її запровадження і роботи.
Аргументів щодо такого підходу можна навести безліч, але якщо суб’єкт господарювання буде відшкодовувати фонду кошти витраченні на виплату потерпілим в разі визнання його вини за результатами розслідування і сплати збільшених штрафів за порушення вимог з охорони праці, чи дифферінцьовані внески в фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві за рівнем оцінки охорони праці на підприємстві то позитивні результати будуть дуже скоро, тому що з бізнесом вести розмову мовою грошей набагато легше і ефективніше.
Сьогодення розвитку підприємницької діяльності повинно передбачати свідоме виконання власником вимог законодавства.При цьому не потрібно забувати про контроль за їх виконанням. Для цього необхідно внести зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування» щодо надання декларації про безпеку на виробництві і внести зміни в Адміністративний Кодекс про притягнення до адміністративної відповідальності за неподання такої декларації. Запровадивши такий принцип управління охороною праці на регіональному рівні ми отримаємо можливість більш повніше реалізовувати Конституційні права працівників і зобов’яжемо власників більш вагомо ставитися до забезпечення умов праці працюючих.
Але треба не забувати, що будь-яка система управління може вважатися такою, що ефективно функціонує тільки в тому випадку, якщо забезпечено її безперервне вдосконалення, яке, у свою чергу, досягається через постійний аналіз і оцінку її якості.
Саме на отримання інформації для подальшого аналізу і коректування системи направлений аудит.
Впровадження системи управління охороною праці забезпечує ефективне планування, виконання, аналіз і поліпшення діяльності підприємства в сфері охорони праці, за рахунок аналізу небезпек, оцінки ризику, розподілу відповідальності і повноважень, обґрунтованого використання ресурсів.
Прес-служба управління
Держгірпромнагляду по Вінницькій області
![]() |
На Вінниччині розпочато місячник з охорони праці (doc, 30.5 Кб) |
![]() |
28 КВІТНЯ – ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ (doc, 0 байт) |
![]() |
Заходи по проведенню місячника з охорони праці (doc, 67.5 Кб) |
![]() |
Наказ про підготовку та проведення заходів (doc, 52 Кб) |
![]() |
Про затвердження складу організаційного комітету (doc, 986 Кб) |
![]() |
Лист щодо Дня охорони праці (doc, 851 Кб) |
![]() |
Додаток до Наказу Держгірпромнагляду (doc, 74 Кб) |
![]() |
Звернення організаційного комітету (doc, 66.5 Кб) |
![]() |
План заходів Держгірпромнагляду (doc, 64 Кб) |
![]() |
План заходів проведення у 2010 році Дня охорони праці (doc, 38.5 Кб) |

